Тема уроку. Моделювання спідниці.
Мета уроку.
Навчальна: ознайомити учнів з основами моделювання поясних
виробів,; навчити робити розрахунок кількості тканини, необхідної для пошиття
виробу за різної її ширини; навчити вирішувати конструкторські завдання на
заміну конструктивних елементів у виробах з тканини.
Розвивальна: сприяти розвитку інтересу до кравецького мистецтва;
розвивати творчий підхід до моделювання поясних виробів.
Виховна: виховувати самостійність у вирішенні конструктивних
завдань під час моделювання поясних виробів.
Основні поняття: силует, крій, моделювання, дизайнер.
Методи: вправа «Вершина знань», пояснення, ілюстрація, розв’язання кросворду, вправа «Асоціативний кущ», ділова гра
«Модельні агенції», вправа «Дизайнерське коло», випереджальне завдання.
Інструменти та матеріали: кольоровий папір, ножиці, клей, шаблони спідниць,
силует жіночої фігури.
Наочні посібники: комп’ютер та мультимедійний проектор, презентація.
Міжпредметні зв’язки: інформатика, історія.
Тип заняття: комбіноване.
Епіграф до уроку: Лише після
невтомної праці виявиться талант.(Народна мудрість) сл.1
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент.
Привітання, перевірка присутніх та готовності учнів до заняття.
Створення позитивного емоційного
настрою учнів «Сонечко».
На екрані з’являється
сонечко. Сл.2
Учитель. До нас заглянуло сонечко. Подивіться на нього уважно:
воно посміхається і протягує до вас свої промінчики. Відчуйте його торкання до
вас. На душі у вас відразу стає спокійно
і радісно. Ви наповнені енергією радості, ви щасливі, у вашому житті все
прекрасно. Відчуйте це, усвідомте, що вам добре і ви щасливі. Позитивний
настрій – це початок успішного і щасливого майбутнього.
(У кожної учениці на столі лежить
квітка). Напишіть, будь-ласка, на серцевині квітки свої очікування від сьогоднішнього заняття і
приклейте навколо смайлика, утворюючи віночок.
( дівчата записують, зачитують
і приклеюють….)
ІІ. Екскурс в історію спідниці.
1. Історія
спідниці. (Супроводжується показом слайдів). Сл.3
Попередниця сучасної спідниці – пов’язка на стегнах первісної людині, яка
поступово набрала сучасний вигляд. Слайд 4
ХVI ст.. Іспанія. Амбіції багатих
виразилися у неймовірній ширині спідниць., які розміщувалися в декілька ярусів
і були такі важкі, що жінки не могли їх носити. І тоді придумали каркас із
обручів. Ефект необ’ємності стегон досягався тим, що на стегна підкладали
спеціальні подушки. Слайд 5
ХVIІ ст. Франція. Француженки
завжди відрізнялися динамічним, емоційним характером. Почали «визирати» ніжки,
а також нижні спідниці і підкладки. Влітку надягали декілька спідниць, взимку
їх кількість доходила до 12. Слайд 6
ХVIІ ст. Новий виток моди –
спідниця у вигляді купола. Каркас – металевий або дерев’яний, з’єднаний із
спідницею клейонкою, щоб створювати шумовий ефект. Церква завбачила у цьому
падіння моралі: спідницю принародно примушували скинути і навіть спалювали.
Слайд 7
У 80 – х роках ХVIІІ ст.. спідниця
має ще більш кумедний вигляд: ззаду нижче поясу підв’язують ватяну подушку.
Ширина стає необ’ємною. Ледь можна рухатися, пройти у двері. Аж поки не
знайшовся майстер, який придумав складний каркас. Слайд 8
ХХ століття. Слайди 9,10,11.
Традиційна спідниця в Україні –
запаска, плахта, обгортка. Спочатку це був просто відріз тканин, який обмотували
навколо стегон і приталювали поясом.
Згодом вона видозмінювалася: в одних місцевостях спідниці виконували рисовані,
в складочки, в інших залишалися прямими. Слайд 12
Першою жінкою, яка насмілилася одягнути брюки, була Жанна Д’Арк. Слайд 13
ІІІ. Актуалізація опорних
знань.
Учитель. На попередніх уроках ми з
вами отримали і засвоїли певні знання.
На столах, на аркуші паперу у вас зображена гора, зафарбована у різні
кольори. Я пропоную вам оцінити рівень знань з теми, намалювавши кружечок на
тій частині гори, яка відповідає їхньому рівню:
-
Підніжжя
– початковий (1-3 бали)
-
Середина
– середній (4-6 балів)
-
Між
серединою і вершиною – достатній (7-9 балів)
-
Вершина
– високий (10-12 балів).
І зараз на оціночних листках ви дасте відповіді на запитання і таким чином
перевіримо рівень ваших теоретичних знань.(супроводжується показом слайдів).
Слайди 14-23
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. Красивий модний одяг, пошитий власноруч, дає радість. Потяг до
кравецького мистецтва рівнозначний захопленню музикою, живописом чи іншим видом
творчості. Як у будь-яких інших мистецтвах, науці чи ремеслі тут необхідні певні
знання та навички. З деякими з них ми ознайомилися на попередніх уроках. І,
зараз, розв’язавши
кросворд, ми розгадаємо ключове слово до теми сьогоднішнього заняття.
ЗАПИТАННЯ.
Питання на слайді, кросворд на дошці. (слайд 24)
(учні по черзі відповідають на запитання)
1. Назва жінки чи дівчини, яка надто турбується про відповідність свого
одягу напряму моди (модниця)
2. Короткі до колін літні брюки (шорти)
3. Загальна назва вбрання людини? (одяг)
4. Брюки з нагрудником і бретелями (комбінезон)
5. Скорочена назва спідниці, зшитої з клинів тканини (клинка)
6. Назва спідниці російською мовою (юбка)
7. Зразок, вирізаний з паперу чи картону по контурних лініях креслення
виробу, на якому вказується напрямок повздовжньої нитки, лінії згинів, назви
деталей (викрійка)
8. Довга до кісточок спідниця (максі)
9. Народна назва брюк, виготовлених х джинсової тканини (джинси)
10. Дуже коротка спідниця (міні)
11. Жіночий поясний одяг, довжина якого буває міні, міді і максі (спідниця)
Отже, ключове слово
нашого уроку буде моделювання.
Вправа «Асоціативний кущ». Слайд 25
Вчитель. Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово моделювання.? (
відповіді учнів). А тепер подивимось, чи все ви назвали. Слайд 26
Отже, як ви здогадалися, сьогодні ми
будемо говорити про моду, стиль, моделювання.
V. Оголошення теми і завдань уроку.
Тема нашого уроку: Моделювання спідниці. Слайд 27
А які ж завдання ми поставимо перед собою на сьогоднішнє заняття? Завдання
уроку: Слайд 28
1. Розширити уявлення про моду, стиль.
2. Ознайомитися з поняттям моделювання, його видами.
3. Навчитися моделювати різні моделі
спідниць на основі прямої двошовної спідниці.
4. Навчитись розраховувати кількість тканини для пошиття спідниці.
5. Ознайомитися з професією модельєр.
VІ.
Пояснення нового матеріалу.
Вчитель. Давайте разом з вами
пригадаємо Що таке мода, стиль? А які стилі
в одязі ви знаєте? Слайди 29-33
Мистецтво шиття – одне із
давніх і найнеобхідніших. Воно, як і будь-яке рукоділля, у всі часи славилось
майстрами. В наш час виробництво одягу – це потужна індустрія, яка покликана
служити і побутовим потребам, і естетичним запитам людини.
Виховувати в собі
художника, «навчитись бачити» - моделювати ескізи лише тобі притаманного
елемента одягу – чи можливо це? Одним це дано природою, а іншим – ні. Але
навчитися цього можна. Яким чином? По-перше, треба хотіти; по-друге –
нагромаджувати знання, по-третє, до всіх старих і нових знань підходити творчо
– порівнювати, відбирати. По-четверте – працювати багато, не покладаючи рук.
Можливо, перші спроби «домашньої кравчині» будуть коштувати вам зіпсованого
шматка ситцю, а заодно і настрою, але далі ви будете окрилені набутими
навичками та знаннями. Не помиляється лише той, хто нічого не робить.
Моделювання є початковою стадією виготовлення виробу, під час якого
враховується призначення одягу, фігура людини, колір, малюнок тканини та крій.
Слайд 34
У швейній промисловості є два види моделювання: художнє (творче) –
створення первинного зразка, фасону, моделі, тобто воно ґрунтується на
тематичній основі, виконує цю роботу художник-модельєр і технічне
– створення нових фасонів одягу за ескізами на основі прямої двошовної
спідниці, виконує цю роботу художник-конструктор.
Основними методами розробки
фасону за допомогою викрійки основи двошовної спідниці є:
1.
Розрізання
викрійки спідниці від низу до верху виточки і розсування деталей на потрібну
для певної моделі ширину для утворення складки. Слайд 35
2.
Закривання
виточки для розширення нижньої частини спіднички або внаслідок підрізання
згідно з моделлю. Слайд 36
3.
Розрізання
викрійки у поперечному напрямку для утворення кокетки. Слайд 37
VІІ. Практична робота. Ділова гра «Модельні агенції». Слайд 38
1.
Вступний
інструктаж.
Давайте з вами відчуємо себе хоч не на довго дизайнерами
та створимо свої міні колекції одягу з використанням елементів різних стилів.
Кожна пара зможе розробити модель
спідниці мінімум дві моделі спідниці, кожна з яких оцінюється у три бали. Працювати
ви будете за інструкційними картками. Перед тим, як ви приступите до роботи,
повторимо правила техніки безпеки при роботі з ножицями.
Виконання роботи.
Поточний інструктаж. Вам необхідно провести такі операції:
1.
Підготувати
шаблони викрійки основи прямої спідниці.
2.
Нанести
на шаблони лінії фасону певної моделі.
3. Зробити
розкладку викрійки за новим фасоном – розрізати, розсунути і закріпити деталі
викрійки.
Вчитель слідкує за виконанням
роботи, проводить поточний інструктаж.
Дівчата, які справились із практичною роботою згідно інструкційної карти №1
швидше, отримують складніше завдання (інструкційна карта №2).
Завдання. Розрахувати кількість тканини для пошиття спідниці
згідно своїх мірок
Розрахунок кількості тканини. Слайд 39. ( розрахунок дівчата виконують в
зошитах).
Закінчення роботи. Заключний інструктаж. Прибирання робочих місць.
Пари представляють свої моделі спідниць.
VІІІ. Підведення підсумків практичної роботи. «Дизайнерське коло».
(на аркуш паперу А1 навколо базової
моделі прямої спідниці дівчата прикріпляють свої роботи).
Аналіз практичної роботи, аналіз допущених помилок. Виставлення оцінок за
практичну роботу на оціночних листах.
ІX. Профорієнтація.
Художники-модельєри - люди творчої професії, покликані роботи одяг для
людей кращим, допомогти людині знайти свій образ, підкреслити свою
індивідуальність.
Художник-модельєр повинен мати глибокі знання в галузі художньої культури,
володіти просторовою уявою, вільним професійним малюнком, навичками ескізного,
графічного висловлювання задумок та ідей. Крім того, він повинен мати художній та
естетичний смаки, почуття гармонії, творчу уяву. Дуже важлива для модельєра
розвинута фантазія. Він повинен бути компетентним щодо нових напрямків моди,
кольорових сполучень тощо. Що стосується закрійника, то він, крім того, повинен
уміти коректно, не нав'язуючи своєї думки, допомогти вибрати фасон з
урахуванням властивостей тканини, призначення одягу, особливостей фігури і
навіть віку замовника.
Вчитель. Яких ви знаєте художників-модельєрів? Лілія Пустовіт, Андре Тан,
Оксана Караванська, Ірина Каравай, Роксолана Богуцька.
Випереджальне завдання. Відомі українські дизайнери одягу. (виступи
учениць)
Лілія Пустовіт розробляє колекції одягу, які продаються в магазинах
Лондона, Токіо, Сеула, Москви, Санкт-Петербурга та Києва. З 2008 року Лілію
Пустовіт обрано головою Експертного комітету Української ради моди. (слайд 40).
Андре Тан. Колекції його одягу представлено не лише в Україні, а й
на тижнях в Росії, Німеччині, Латвії, Бахрейні, Китаї. Німецькі критики моди
визнали Андре Тана найкращим молодим брендом, який створює жіночий одяг. (слайд 41)
Оксана Караванська – одна з найвідоміших дизайнерів в Україні. Її покази
завжди яскраві та феєричні, а колекції – модні та абсолютно непередбачувані.
Дизайнерка є членом Українського синдикату моди. (слайд 42).
Ірина Каравай. Одяг та аксесуари від Ірини Каравай відкривають
неповторний образний світ, необмежені можливості для фантазії та пошуку
унікальних комбінацій авторських ідей і народних традицій, сучасності та
історії. (слайд 43)
Роксолана Богуцька має безліч незмінних шанувальників. Її стиль – це
поєднання елегантної розкоші та сміливої сучасності, дивовижна суміш
українських етнічних мотивів і сучасних модних тенденцій. (слайд 44)
X. Рефлексія.
Вчитель. Чи справдились очікування
від уроку?
XІ. Підбиття підсумків заняття, виставлення оцінок.
Вчитель. Порівняйте свої оцінки на оціночних листках і позначки на «горі».
Чи співпали вони?
XІІ. Прощання.
Гра «Ланцюжок побажань».
Я бажаю тобі………………………………………………………
XІІІ. Домашнє завдання. Принести тканину та робочу коробку.
Оціночний
лист.
Прізвище та
ім’я____________________________________________
Запитання
1. Вибрати мірки для побудови
креслення основи прямої спідниці. (1 бал)
Відповідь__________________________________________________
Запитання
2. Назвати зображені на слайді
силуети спідниць. (1 бал)
Відповідь
а______________ в
______________
б______________
г______________
Запитання
3. Як поділяються спідниці за кроєм? (1 бал)
Відповідь
а______________
в______________
б______________
Запитання
4. Із загального переліку вимог,
що ставляться до одягу виберіть окремо естетичні, гігієнічні, експлуатаційні.
(1 бал)
Відповідь
Естетичні вимоги _______________________________
Гігієнічні вимоги________________________________
Експлуатаційні вимоги___________________________
Запитання
5. Дати назви таким лініям на
кресленні (див. слайд). (2 бали)
Відповідь
ТТ2____________________________________________
СС2___________________________________________
НН2___________________________________________
ТН____________________________________________
В1Н3__________________________________________
В2Н4__________________________________________
Т2Н4__________________________________________
Сума балів
________________
Практична робота ___________
Оцінка за урок______________
ВИСОКИЙ
РІВЕНЬ
10-12 балів
|
ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ
7-9 балів
|
СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ
4-6 балів
|
ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ
1-3 бали
|
КРОСВОРД.
м
|
о
|
д
|
н
|
и
|
ц
|
я
|
||||||||||
ш
|
о
|
р
|
т
|
и
|
||||||||||||
о
|
д
|
я
|
г
|
|||||||||||||
к
|
о
|
м
|
б
|
і
|
н
|
е
|
з
|
о
|
н
|
|||||||
к
|
л
|
и
|
н
|
к
|
а
|
|||||||||||
ю
|
б
|
к
|
а
|
|||||||||||||
в
|
и
|
к
|
р
|
і
|
й
|
к
|
а
|
|||||||||
м
|
а
|
к
|
с
|
і
|
||||||||||||
д
|
ж
|
и
|
н
|
с
|
и
|
|||||||||||
м
|
і
|
н
|
і
|
|||||||||||||
с
|
п
|
і
|
д
|
н
|
и
|
ц
|
я
|
|||||||||
Клас-6 Дата 17.10.2018.року.
Тема уроку: Вибір та обгрунтування
теми проекту. Планування роботи з виконання проекту. Проектування прикраси
методом біоформ. Графічне зображення.
Мета:
Навчальна:поглиблення й систематизація знань учнів про етапи та стадії навчального
проектування, структуру організаційно-підготовчого етапу проектно-технологічної
діяльності, засвоєння знань про об’єкти технологічної діяльності, метод
біоформ, ескізні рисунки як складову процесу конструювання
Розвивальна: розвивати в учнів пізнавальну
активність ,формувати вміння створювати
ескіз задуманого об’єкта, використовуючи природні форми (біоформи); розвивати в
учнів фантазію, увагу, пам’ять, спостережливость
Виховна: виховувати цікавість, почуття задоволення та потреби у творчості, , сприяти
вихованню культури праці, працелюбності, почуття відповідальності,
самостійності, уважності, допитливості, наполегливості та впевненості у своїх
можливостях; формувати почуття прекрасного, екологічно виховувати особистість
Обладнання: олівці, лінійка, гумка, комп’ютер,
презентація
«Застосування біоформ у творчій діяльності людини» тощо.
Тип
уроку: комбінований.
Орієнтовний
план проведення уроку
I.
Організаційна частина — 1 хв.
II.
Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів — 3 хв.
III.
Мотивація навчально-трудової діяльності учнів — 3 хв.
IV.
Повідомлення теми, мети, завдань уроку — 12 хв.
V. Вивчення
нового матеріалу — 4 хв.
VI.
Практична робота — 18 хв.
VII.
Підсумки уроку — 4 хв.
ХІД УРОКУ
I.
Організаційний момент
• Перевірка
присутніх учнів на уроці,перевірка наявності спецодягу-доповідь
бригадирів,призначення
чергових.
(нагадування про систему накопичення бонусів)
II. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів
А розпочнемо урок ми з обговорення.
Питання для обговорення:
- Скільки етапів проектування існує? Назвіть їх
- Які
завдання виконують на організаційно-підготовчому етапі?
- Які з
цих завдань були вами розглянуті вдома?(збір й аналіз інформації, що
стосується об’єкта проектування.)
- • Як ми
розуміємо поняття «об’єкт технологічної діяльності»?
- • Які
об’єкти технологічної діяльності ви виготовили на попередніх уроках?
- • Який
виріб наступний ви створюєте?
III.
Мотивація навчально-трудової діяльності учнів
Слово вчителя: У народі здавна казали: «Як справу розпочнеш,
так її й закінчиш». Як, на вашу думку, можна розтлумачити це твердження
стосовно процесу проектування.
Отже, зробимо підсумок: вдала постановка проблеми в значній мірі визначає
успіх справи
Для того щоб
оточувати себе новими, цікавими, корисними та красивими речами, слід учитися
спостерігати, запам’ятовувати, аналізувати й за допомогою методу
фантазування створювати авторські роботи.
Створення
будь-якого нового об’єкта (виробу) розпочинається із творчого задуму.
Суть методу полягає в тому, що конструктор уявляє образ виробу, який будуть
виготовляти, якщо навіть конструкція виробу невідома. Цей образ переносять на
папір у вигляді рисунка. Дизайнер (художник-конструктор) на початковій стадії
проектування (ескізне проектування) застосовує свою творчу уяву аби створити
нову форму об’єкта. Фантазуючи, дизайнер тимчасово не враховує
ті вимоги, що ставлять до виробу, і може вигадувати будь-яку форму майбутнього
літака, автомобіля, меблів, сукні, блузи, брюк (в’язаних, вишитих виробів)
тощо. Тобто, метод фантазування передбачає перенесення об’єкта
проектування у фантастичні умови, уявлення фантастичного образу й відтворення
його.
– Людина
якої професії створює нову форму об’єкта, фантазуючи? (Дизайнер)
Знання та
вміння, набуті в ході виконання подібних завдань, стануть у пригоді у вашому
житті.
IV.
Повідомлення теми, мети й завдань уроку
Учні записують у зошит тему уроку
Завдання
уроку
• засвоїти
знання про об’єкти технологічної діяльності, використовуючи метод фантазування;
• навчитися
бачити та перетворювати природні форми в предмети, корисні для людини;
• виконати
заплановану практичну роботу (розробити ескіз ялинкової
прикраси, працюючи в команді).
V. Вивчення
нового матеріалу
Розповідь
учителя
1.
Повторення поняття «об’єкт технологічної діяльності»
З
давніх-давен людина, спостерігаючи й аналізуючи природні предмети та явища,
створювала їм подібні для задоволення власних цілей та потреб. Вона
перетворювала сировину й матеріали на речі, потрібні як у побуті, так і на
виробництві. Усі речі, які людина створює, використовуючи певні технології,
є об’єктами технологічної діяльності. Але розвивається наука,
з’являються нові матеріали, технології. З часом усе зазнає певних змін.
Незмінним лишилося тільки прагнення наблизитися до істинної краси й
довершеності.
2.
Установлення зв’язку між об’єктом та суб’єктом творчої діяльності
Саме природа
вчить людину фантазувати, бо природні форми є гармонійними та доцільними.
3.
Використання біоформ під час створення виробу (виступ учениць з презентацією)
Біоформи — це наявні в природному середовищі
форми чи обриси, які людина стилізує й використовує для створення зручних та
естетичних предметів свого матеріального оточення. Зазвичай природні форми
мають свій колір, забарвлення, візерунок. Саме за цими ознаками можна розрізняти
види тваринного та рослинного світу. Природа щедро наділила кольоровим
розмаїттям усе живе й неживе на нашій планеті. Але кольори природних форм
вражають не лише багатством і різноманітністю, а й доцільністю. Народи різних
культур і епох завжди знаходили в довкіллі натхнення для творчості. Митці часто
імітували природні форми та їх окремі елементи у виготовленні, наприклад,
предметів побуту, одягу, житла.
Імітація
природних форм (біоформ) людиною
1)
Пристосування людиною природних форм (овочі, плоди, камені, кістки, мушлі) у
виготовленні посуду, елементів одягу, прикрас.
2)
Виготовлення прикрас у вигляді вже існуючих у природі форм.
3)
Використання природних ідей та мотивів під час створення предметів побуту
людини.
• Форми
комах (форми тіла жуків, забарвлення метеликів, явища симетрії в природі).
• Форми
плазунів (пластичність і ритмічність рухів тіла змій, орнаментація шкіряних
покровів, характерна форма тіла жаб, забарвлення ящірок тощо).
• Форми
птахів (орнаментація та забарвлення).
• Тваринні
мотиви (форма, пластика силуетів).
• Форми
земноводних істот (властивості покровів (луска, забарвлення).
Висновок
Людина
починає створення складних речей із простого. Щоб навчитися чомусь складному,
слід розпочати з простого і зрозумілого.
4. Створення
об’єкта технологічної діяльності
Створення
будь-якого виробу розпочинається з ретельно продуманої творчої роботи, яка
називається проектуванням.
Проектування — це процес створення
передбачуваного або можливого об’єкта. Проектування — це вид
діяльності, що поєднує елементи ігрової, пізнавальної, перетворювальної,
комунікативної, навчальної та практичної діяльності.
Процес
проектно-технологічної діяльності складається з чотирьох етапів:
•
організаційно-підготовчий;
•
конструкторський;
•
технологічний;
• заключний.
1) Планування майбутнього виробу
Планування
майбутнього виробу відбувається у певній послідовності. Ми повинні використати
особистий досвід, знайти зразки (аналоги) об’єктів майбутнього виробу (можна
скористатися презентацією).
Гра «Обери
об’єкт» (інтерактивна частина заняття)
Дітям
демонструється ряд фотографій із зображеннями різних природних форм,
пропонується обрати природній аналог майбутньої ялинкової
прикраси
2) Аналіз
біоформи
Бесіда
• Які можуть
бути варіанти форм ялинкових прикрас? (Діти відповідають, користуючись рисунками.)
• Які із
запропонованих форм найбільше підходять для виготовлення іграшки? Чому?
• Який
матеріал можна використати для виготовлення іграшки? (Діти називають варіанти:тканина, нетканні матеріали, декор, фаамиран, нитки, тощо)
• Який декоративний матеріал можна використати для створення іграшки? (гудзики, стрічка,
мереживо.бісер..)
4) Практичне
створення об’єкта технологічної діяльності
а)
Оголошення завдання практичної частини уроку
Практичне
завдання уроку: створення
ескізу ялинкової прикраси-робота в команді,бригадир отримує завдання,та разом с командою створює
ялинкову прикрасу , використовуючи біоформу
Ескіз — це створений від руки рисунок,
ідея майбутнього виробу. Зобразити декор (оздоблення) майбутнього виробу.
б) Спрощення
природних форм (стилізація)
Стилізація — це перетворення природних форм
фантазією людини.
в) Колірне
вирішення
Учитель
зазначає, що природа підказує людині не лише форму виробів, а й колірне
рішення. Під час виконання ескізів застосовується метод фантазування, при цьому
використовується інформація, отримана на уроці.
5).Фізкультхвилинка(показує
та читає учениця)
Щось не хочеться сидіти.
Треба трошки відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки.
І зробіть чотири кроки.
Руки вище підніміть,
Розведіть їх в боки.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу! Все гаразд
VI.
Практична робота
Виготовлення
ескізу майбутнього виробу (ялинкової прикраси) із застосуванням методу
фантазування
Інструменти
й матеріали: рисунок,
олівець, гумка, лінійка, кольорові олівці.
Вступний
інструктаж
Учитель
нагадує учням правила безпечної праці під час виконання роботи.
Поточний
інструктаж
Учитель
звертає увагу учнів на:
• дотримання
технологічної послідовності виготовлення ескізу;
• робочу
позу під час виконання роботи.
VII.
Підсумки уроку
Демонстрація робіт учнів
Учитель
аналізує причини типових помилок, демонструє кращі роботи (ескізи) та оцінює
їх.
Домашнє
завдання
Намалювати ескіз власної ялинкової прикраси.Підготувати папір для шаблонів та зразки матеріалів для
виготовлення прикраси
Презентація до теми:" Ялинкова прикраса"
Презентація до теми:" Ялинкова прикраса"
Клас 5б Дата14,12 2018 року
Тема уроку. Виготовлення деталей аплікації для
основи іграшки.Пришив деталей аплікації до основи іграшки
Практична робота « Пришив
деталей аплікації до основи»
Мета уроку:
- ознайомити
учнів зі способами з’єднання деталей виробів,систематизувати й розширити знання
про види ручних швів, дати уяву про технологію виконання ручних швів, які
використовуються для прикріплення аплікації на основу, їх графічне зображення,
навчити прикріплювати деталі на основу
-розвивати
моторику рук,акуратність під час виконання ручних робіт, удосконалювати прийоми
роботи з ручними інструментами, розвивати
художні, конструкторські здібності учнів, естетичний смак.
-виховувати почуття толерантності, старанності, охайності, любові до традиційних видів народного мистецтва.
Обладнання, матеріали та наочність:Презентація, підручники зразки швів, аплікації, тканина для основи, деталі аплікації, голки,
нитки, ножиці.
Об’єкт праці: виріб з аплікацією з тканини.
Методи навчання: Словесні
методи (бесіда, пояснення), демонстрація, робота в групах, рефлексія.
Тип уроку комбінований
Структура уроку
!.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань та вмінь
3.Мотивація навчальної діяльності
4.Повідомленя теми,мети,завдань уроку
5.Вивчення нового матеріалу
6.Практична робота
7.Закріплення нових знань та вмінь
8.Підсумки заняття
9.Домашнє завдання
Хід уроку
І. Організаційний момент
Перевірка
наявності учнів, підготовленість їх до уроку.
Створення позитивного
емоційного настрою
Доброго дня всім. А щоб він був
насправді добрим і наш урок підняв вам настрій,
давайте привітаємо один одного посмішкою. Прикріплюю на дошці смайл
«Радість» и бажаю вам всім гарного настрою і легкого засвоєння теми.
Слід пам’ятати,
що досягти успіху легше в тій справі,яку
виконують за бажанням, а не в тій, що роблять за вказівкою. Таку можливість ви
маєте,адже кожен із вас на попередньому
уроці вже обрав для виготовлення виріб із аплікацією з тканини,що вам до
вподоби, та налаштувався на успіх у роботі. Повірте, що це вам під силу.
ІІ. Актуалзація опорних знань та вмінь учнів
Пропоную
вам пригадати технологічну послідовність виготовлення нашого виробу та
проаналізувати,яку частину роботи вже виконано й що потрібно робити далі. При
виготовлені виробів які способи з’єднань ви використовували, від чого це
залежало? (виступи учнів)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Міні-практикум
Учитель
демонструє вироби і пропонує
учням сказати, яким способом з’єднані деталі у виробі. Після обговорень діти роблять
висновок: для виготовлення будь-якого виробу
необхідно знати способи з’єднань деталей і технологію їх виконання.
ІV. Повідомлення теми,мети й завдань уроку
Тема нашого
уроку - «Пришивання деталей аплікації до
основи мякої іграшки»
Завдання уроку
-засвоїти знання про способи з’єднань деталей з різних
конструкційних матеріалів; та з прийомами
виконання шва «уперед голкою», «петельного»
-виконувати й прикріпляти деталі аплікації до основної
деталі
V.
Вивчення нового матеріалу
Вивчення нового матеріалу:
Аплікація (від латини —
applicatio) накладання, пристосовування, приєднання до якоїсь поверхні.
Аплікація
як технологія пройшла довгий шлях використання і збагатилася різними засобами
фіксації(закріплення) на різних поверхнях (нитками на тканинах, клеями на
твердих поверхнях тощо). Аплікацією буде називатись і готовий виріб, створений
у такий чи інший спосіб.
Аплікація може бути:35-37 ст пІдручник
·
одноколірною
·
багатокольоровою
·
пласкою
·
об'ємною
·
декоративною
·
абстрактною
·
сюжетною тощо
Аплікація (кравецька)широко використовує
• Фетр
• Шнури
• Хутро
• Бісер
• Окремі
намистини
• Стрази
• Контрастні
матеріали за кольором чи фактурою( вельвет, замша) шкірозамінники на джинсовій тканині) тощо
Послідовність виготовлення аплікації
Ø Вибір сюжету
Ø Вибір розміру
Ø Створення ескізу
Ø Підготовка шаблонів
Ø Підбір кольорової гами
Ø Підбір матеріалів
Ø Розкрій деталей
Ø Складання аплікації
Ø Оздоблення
1. Способи прікріплення деталей аплікації
Стор 61(діти
шукають у підручнику)
Приклеювання,пришивання вручну,пришивання на швейній
машині
Робота
з підручником 61-68ст
2. Технологія
прикріплення деталей аплікації на основу
Розповідь учителя
Для
закріплення деталей аплікації на тканині використовуються різні
машинні та ручні шви.
Для з’єднання вручну
застосовують різні ручні шви: шов «уперед голку», «назад голку», «петельний». 63-65ст
Шов «уперед голку», або зметувальний, уважають
найпростішим. Швом «уперед голку» деталі аплікації тимчасово прикріплюють на
основу. Така попередня підготовка дозволяє правильно розташувати деталі
аплікації, проконтролювати їх розташування.
Учитель знайомить
учнів з технологією виконання шва «уперед голку».
Технологія виконання
шва «уперед голку»: 63ст
1. Стібки прокладають
справа наліво.
2. Довжина стібка — від 5 мм до 2 см залежно від призначення
шва;
3.
Стібки на лицьовому й виворітному боках мають
однакову довжину..
Учитель організовує
перевірку знань правил безпечної роботи з ножицями, голками, шпильками у вигляді
незкінченого речення
Технологія
виконання «петельного» шва: 67 ст
Фізкультхвилинка.
(Учитель запрошуе 2 учнів до дошки для показу)
Руки в боки.
Нахилились
вперед
Нахилились назад.
І
направо, і наліво,
Щоб
нічого не боліло.
Раз,
два, три, чотири –
Набираємося
сили.
Нахилились,
повернулись,
До
товариша всміхнулись.
Практична
робота.
Прикріплення деталей
аплікації на основу
Матеріали й
інструменти: нитки, синтепон або тонкий поролон (у разі потреби),
голки, шпильки, ножиці, підготовлені деталі аплікації, основа аплікації.
Обладнання: праска, дошка для
прасування.
Хід роботи (68 стор)
1. Виріжіть та розкладіть
деталі аплікації на основі (верхня деталь іграшки) згідно з рисунком.
2. У разі потреби під певні деталі підкладіть
синтепон
3. Прикріпіть деталі
аплікації до основи шпильками.
4. Приметайте деталі швом «уперед голку» дрібними
стібками. (Використовуйте нитки контрастного кольору.)
5. Пришийте деталі
аплікації до основи обраними швам (петельний, хрестоподібний,дрібний шов вперед
голку)
6. Пропрасуйте аплікацію, крім деталей, під які
покладено синтепон.
7. Оздобьте деталі аплікації бісером, гудзиками та іншими
декоративними елементами.
Самоконтроль: перевірте
правильність прикріплення деталей (відсутність перекосів, стягування тканини),
відповідність задуманій композиції, стібки шва дрібні, тканина повністю
перекриває синтепон.
Під час роботи вчитель контролює дотримання
технології виконання шва, правил безпечної роботи й санітарно-гігієнічних
вимог, звертає увагу учнів на критерії якості виконання шва (вигляд лицьового й
виворітного боків, однакова довжина стібків).
VI.
Закріплення нових знань і вмінь учнів
Для чого можна використати аплікацію?
(-
декорування інтер'єру, предметів побуту, ремонт одягу…)
Які бувають
види аплікації?
(-
предметна, сюжетна, плоска, об'ємна, багатокольорова…)
Назвіть
матеріали для виготовлення аплікації
(- тканина, папір, природні матеріали …).
VII.
Підсумки заняття
Учитель оцінює
результати роботи учнів, демонструє кращі роботи, аналізує типові помилки
учнів, виставляє оцінки.
VIII. Домашнє завдання
Підготувати деталі
мякої іграшки, нитки, голки, ножиці.
Немає коментарів:
Дописати коментар